«Нехай у твоїм серці любові
не згасне священний вогонь
як вперше промовлене слово,
на мові народу свого…»
Під таким гаслом 9 листопада в Олевський загальноосвітній школі №3 відзначили День української писемності і мови.
Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ «Про День української писемності і мови»
Тож, саме сьогодні і стартував 1 етап щорічного Міжнародного конкурсу знавців Української мови імені Петра Яцика, який проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки України та Ліги українських меценатів, де учні мали змогу проявити свої здібності, уміння, навички. А випускники та всі бажаючі змогли перевірити свою грамотність, написавши диктант.
Учні середніх класів випустили газети, де відобразили не тільки трагічні моменти історії рідної мови, а й досягнення. Адже мова – це не просто спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
Тож її, як ту «парость виноградної лози» потрібно пильно доглядати, щоб вона дала добрий урожай, а якщо з українською мовою. В тебе, друже, не все гаразд, вважай її примусовою, Полюби її, як ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній вимовляється,-
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
рідна мова – основа життя.
Олена Дмитрівна Скуміна,вчитель української мови та літератури Олевської загальноосвітньої школи №3. |